В Одеській області спостерігається зростання захворюваності на скарлатину, яке пов’язане з черговим циклічним підйомом. У 2024 році вже зареєстровано 61 випадок скарлатини серед дітей, у тому числі один летальний від ускладнень.
Що таке скарлатина?
Скарлатина – гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
Хто найчастіше хворіє на скарлатину?
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1-9 років. Але дорослі не є виключенням, оскільки джерелом інфекції є хвора людина чи бактеріоносій, а шляхом передавання – повітряно-краплинний. Тому, якщо Ви бачите, що людина чхає, кашляє та виглядає не зовсім здоровою, краще відійдіть від неї, або одягніть медичну маску, яка дасть змогу мінімально знизити ризик зараження.
Які симптоми виникнення скарлатини?
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.
Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.
Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.
Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими – утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.
Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.
Чим небезпечна скарлатина?
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Профілактика захворювання
Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.
До загальних профілактичних заходів належать:
– харчування, багате на вітаміни;
– провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
– дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
– загартовування та заняття спортом;
– лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).